Міфи

СНІД і міфи про нього

З моменту виявлення першого в світі хворого Снідом у вісімдесят першому році в науковому світі не утихають спори з приводу того, як же виникла ця хвороба. У свій час в нашій країні була досить популярною версія, згідно якої СНІД виник в лабораторіях американських учених, що працювали за замовленням ЦРУ і Пентагону.
Згодом оказачось, що цей міф був народжений в спеціальному підрозділі Комітету Держбезпеки, а основною версією виникнення Сніду була визнана та, по якій ця страшна хвороба дісталася нам в спадок від мавп.


В даний час відоме два типи вірусу Сніду. Вважається, що один йде від зелених мавп, а інший – від людиноподібних мавп, швидше за все орангутангів.
По прийнятій нині в науковому світі версії, люди вперше заразилися якимсь вірусом, що мутує згодом у ВІЧ, в сорокових-пятідесятих роках в таких країнах, як Камерун, Екваторіальна Гвінея, Конго і Центрально-африканська Республіка, де місцеві жителі традиційно полюють на мавп і вживають їх м’ясо в їжу.

 

Проте останнім часом в науковому світі з’явилися повідомлення, які ставлять під сумнів загальноприйняту версію виникнення Сніду. Наприклад, з досить екзотичною гіпотезою виступив в пресі професор Мельбурнського університету Шортів. На його думку, вірус Сніду потрапив до Європи в результаті пересадок яєчок інфікованих африканських шимпанзе старіючим багачам.
Подібні пересадки з метою омолоджування практіковач у Франції, Швейцарії і Португалії російський вчений Сергій Воронів, що послужив прототипом професора Преображенського в знаменитому романі Михайла Булгакова «Собаче серце». Саме Воронів, на думку австрачийського ученого, і винен в появі Сніду в Європі.

Менш екзотичну, але більш наукову гіпотезу висунув на міжнародній конференції з вірусології в Сіднеї американський професор Роберт Геррі. Він повідомив, що вірус Сніду був виявлений в заморожених тканинах людини, померлої більше тридцяти років тому в госпіталі Сент-Луіса.