СНІД - проблема 21 століття 

СНІД страшна інфекція. Ця хвороба цілить у серце народу.

ВІЛ уражає і поступово вбиває клітини крові - лімфоцити, які відповідають за захист людського організму від дії різноманітних мікробів і розвитку пухлин. Імунітет організму повільно протягом багатьох місяців та років .знижується, і це призводить до виникнення багатьох захворювань, передусім інфекційних, що уражають легені, органи травлення, шкіру, нервову систему тощо.
Смерть настає саме від цих захворювань, а не від СНІДу. Б організмі ВІЛ накопичується в лімфоцитах та інших лімфоїдних клітинах, а також в біологічних рідинах хворого, пов'язаних з діяльністю цих клітин - крові, спермі, слині жіночому молоці, піхвових виділеннях. Однак для зараження необхідна доза (концентрація) заразного початку. Тому практичне значення в передачі СНІДу мають тільки ті речовини хвороби організму, в яких збудник міститься в достатній кількості: кров, сперма, піхвові виділення жіноче молоко. Звідси не важко встановити основні шляхи можливого зараження ВІЛ-інфекцією.
Нині встановлено, що основними шляхами зараження ВІЛ-інфекцією є такі:

• статевий, коли вірус передається зі спермою та піхвовими виділеннями;
• по переливанні донорської крові, заражене вірусом імунодефіциту;
• при використанні нестерильного медичного інструменту (шприци систем для переливання крові, крапельниць, внутрішньовенних катетів тощо);
• від матері (хворої або вірусоносієм) дитині до, під час або після пологів.

Усі інші шляхи інфекції при СНІДі не мають значення, оскільки при цьому, як правило, в організм потрапляє незначна кількість вірусу і зараження не відбувається.
Отже хвороба не передається через рукостискання, поцілунки, їжу, предмети домашнього вжитку, спортивні предмети, при купанні в басейні, душі, через спілкуванням з домашніми тваринами, при догляді за хворим на СНІД. Не беруть участі в його передачі кровососні комахи та членистоногі (комарі, клопи, кліщі й воші). Хоча після укусу зараженої СНІДом людини в організмі кровососів вірус деякий час зберігається, зараження ним здорової людини не відбудеться через те, що кровососи тільки висмоктують кров, а не вводять її під час укусу в організм людини. На початку інфекційного процесу людина почуває себе практично здоровою і не підозрює про свою недугу.

Що повинно викликати насторогу у зміні стану здоров'я людини?

Насамперед, збільшення лімфатичних вузлів, причому практично одночасно у кількох місцях - на шиї, у ліктьових згинах, під руками, а також прогресуюча втрата ваги (понад 10%), незважаючи на збереження колишнього режиму харчування; часті гнійні і запальні ураження слизової оболонки рота. шкіри. статевих органів, тривалий розлад випорожнень (18-20 разів на добу), а також підвищення температури тіла, що триває місяць без будь-якої причини. Наведені характерні симптоми хвороби можуть завитися і в іншому порядку поступово людина помічає їх вже тоді, коли вони починають її явно турбувати.

Засоби попередженнz СНІДу

Від зараження можуть стати в нагоді наші знання про шляхи поширення вірусу СНІДу та засоби його попередження.
Перш за все уникайте користування предметами, що можуть інфікувати поранену шкіру. Для ін'єкції використовуйте одноразові шприци.
Такі індивідуальні речі, як леза для гоління та зубні щітки мають джерелом інфікування, якщо міститимуть залишки зараженої крові, тож подумайте чи варто ділити їх ще з кимсь?
І - головне пам'ятайте, що основний шлях зараження - статевий.
Уберегти нас від СНІДу може тільки наша власна обачність. ВІЛ-інфіковані особи та хворі на СНІД потребують соціального захисту, милосердя і співчуття, шанобливого ставлення до людської гідності, гуманного відношення з боку суспільства. Вони мають право на професійну діяльність за обраним фахом, за винятком роботи за спеціальностями та на посадах, встановлених спеціальним переліком; на безкоштовне забезпечення ліками, безкоштовний проїзд до місця лікування й назад за рахунок лікувальної установи, яка видала направлення, на користування ізольованою житловою кімнатою.
Особам зараження яких сталося в наслідок медичних маніпуляцій, встановлюється пенсійне забезпечення та право на першу чергове одержання житла.
Гуманне суспільство повинно проявляти максимум співчуття і милосердя до людей, хворих на СНІД. Людство вже пройшло шлях від страху і бажання ізолювати хворих і інфікованих на ВІЛ до розуміння, ці люди потребують допомоги і підтримку самого суспільства. Тож будьмо доброзичливими до тих хто зазнав удару смертельного вірусу.
Обов'язковому медичному огляду на виявлення зараження ВІЛ підлягають особи, які займаються проституцією, наркомани. У Києві встановиться служба профілактика ВІЛ-інфекції.
Кожна людина повинна до кінця усвідомити всю небезпеку, яку несе СНІД, і зробити все можливе, щоб зберегти себе і своїх близьких та рідних від цієї страшної інфекції, бо СНІД може увійти у кожний дім, кожну сім'ю. Ось чому розмову про особисті запобіжні кроки щодо ураження СНІДом, ще раз нагадуємо: здоровий спосіб життя, чистота у взаєминах - найкращі методи профілактики СНІДу.

СНІД- хвороба ХІХ століття

СНІД - дуже старий вірус. Надміру екзальтована частина людства стверджує, що кара Божа. Скоріше за все, Бог тут, як і в інших випадках людського життя, ні до чого. Вчені вважають, що СНІД - просто нова хвороба, результат змін, що відбулися в суспільстві. Професор Шерманн, один з ключових вчених, які мали відношення до відкриття СНІДу, пропонує теорію подорожей. Перші випадки СНІДу виявили у 1981 році. Якщо припустити, що повинно пройти 10 років від проникнення вірусу в людський організм до початку хвороби, виходить, що перші випадки інфікування відбулися у 70 році. Що відбулося у 70-м роках? Людство почало активно мандрувати. За версією професора Шерманна, могло трапитися таке: наприклад, поїхали французи займатися екзотичним коханням до якоїсь африканської країни... І вірус, що був безпечним для африканців став смертельним для європейців. А потім, видозмінений, і для жителів Африки. Аналоги існують - досить безпечні у Європі кір та скарлатина, стали смертельними для індіанців.
До початку епохи подорожей у жителів різних континентів був досить стійкий імунітет до місцевих вірусів. Але активні мандри людства порушили імунний баланс.
Засобу вилікувати СНІДу не існує. Вірус виявився складним. Він постійно змінюється, потрапляючи від однієї людини до іншої, змінюється навіть у процесі лікування. Щоб створити вакцину, необхідно знайти загальну рису серед різноманітних вірусів СНІДу.
Боротьба зі СНІДом та пошуки вакцини тривають 15 років. Є певні досягнення. Витрачені астрономічні суми. Більш-менш підбадьорюючих даних поки не має. Найдешевший курс лікування коштує 2000 доларів. У зв'язку з цим людей не лікують в Африці, Азії. І майже не лікують в Украйні.
Якщо у найближчі 10 років не знайдуть ефективний та недорогий засіб лікування СНІДу, половина населення України середнього віку (30-50 років) вимре. Така думка деяких експертів. За даними Всесвітньої організації охорони здоров'я, Україна за темпами розповсюдження СНІДу випереджає всі країни колишньої Східної Європи, у тому числі і СНД. Кількість ВІЛ-інфікованих в Україні зростає у геометричній прогресії. І міжнародні, і вітчизняні експерти називають частіше три причини: наркотики, Чорнобиль, зубожіння нації. Головне - наркотики. К Україні СНІД - "шприцевий". Тобто поширюється він ін'єкційними наркоманами.
Крім наркотиків, у поширенні епідемії СНІДу серйозну роль відіграє Чорнобиль. Постійна радіація дається взнаки. Імунітет нації катастрофічне падає. Українці стають беззахисними перед хворобами. Адже СНІД - це синдром набутого імунодефіциту. За даними Всесвітньої організації охорони здоров'я, протягом 4-х років тут перебувають координатори ООН, які забезпечують поставки шприців та медичних препаратів у ланках програми ООН по боротьбі зі СНІДом. Певні кроки робить і уряд.
Але український народ ставиться до проблеми досить байдуже, з фаталізмом, притаманним народам слабо розвинутих країн.